Огорнула плечі порожнеча, Спустошила думку, ніби келих, Тягарем на душу упав вечір, Морок постіль у кімнаті стелить… На годиннику сміється спогад, І впивається зубами в пам'ять … В дзеркалі кричить байдужий погляд, Б’ючи скло на рівні, свіжі рани…
ID: 259377 Рубрика: Поезія, Лірика кохання дата надходження: 13.05.2011 18:18:42 © дата внесення змiн: 13.05.2011 18:18:42 автор: Персона Грата
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie