Сьогодні знов душа відчула крила,
А серце ледь не вискочить з грудей!
В твої обійми впала я безсило
Під поглядом заманливих очей.
В тій лихоманці, як пташа, тремтіла,
Від подиху любові… (чи біди?)
Так вірити твоїм очам хотіла,
А ти просив: «Побудь іще, не йди…»
