Завжди в тобі є те, що світ не бачить.
Він просто мимо так собі іде.
А в коридорі десь дівчисько плаче,
Її в житті як ляльку ту веде.
Підніме нитку - і наліво,
Покрутить трохи - і вперед.
В душі у неї так все живо.
І на губах любові п"янкий мед.
Ми віримо у те, що зміняться мірила.
Що дух свободи все іще живе.
І справедливість підніме вгору крила,
І за собою всіх нас поведе.
