лялька.

Завжди  в  тобі  є  те,  що  світ  не  бачить.
Він  просто  мимо  так  собі  іде.
А  в  коридорі  десь  дівчисько  плаче,
Її  в  житті  як  ляльку  ту  веде.

Підніме  нитку  -  і  наліво,
Покрутить  трохи  -  і  вперед.
В  душі  у  неї  так  все  живо.
І  на  губах  любові  п"янкий  мед.

Ми  віримо  у  те,  що  зміняться  мірила.
Що  дух  свободи  все  іще  живе.
І  справедливість  підніме  вгору  крила,  
І  за  собою  всіх  нас  поведе.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200146
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2010
автор: Весна