| Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Адель Станіславська: Лелієм докори сумні - ВІРШ | 
|   |   UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії | 
|   
 
 
 | 
 
 
 Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.. КОМЕНТАРІ Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Спасибі. Дуже приэмно, що Вам сподобалось.   Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Дякую, приємно дуже!   olesyav, 06.02.2010 - 12:22Оценка поэта: 5 Докоряти кому-небудь завжди легше і звинувачити будь-кого, крім себе... Це гірка правда... Гарно, Лесенько     Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Дякую за розуміння, Олесенько! Рада Тобі!   Ellesmera, 06.02.2010 - 00:05Оценка поэта: 5 І застилає світ пітьма… І хрест стає тяжким без міри, І в серці закипа злобА, І не стає у ньому віри, І не стає у нім тепла…                       Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Дякую щиро! Приємно, що вірш торкнувся Вашої душі!   Шабо, 05.02.2010 - 23:45Оценка поэта: 5      Справедливо-гарно сказано! Згадую свій давній вірш, точніше уривок: " Не надо зависти и злости, Мы в жизни не хазяева, мы гости!" Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Дякую щиро! Сумно, що наступаючи на граблі, вперто вибираємо шлях граблями.=) | 
 |   
 | |||||||||||||||||||||||||||