Ми не навчились пробачати,
Такі ж жорстокі, як були.
Не вміємо добро вбачати.
Нічого у душі... крім пустоти...
І не цінуючи що маємо,
Вже розучилися радіти.
Грошей у Бога все благаємо...
Розгублені, неначе діти.
Невпевнені в собі, забуті,
Не віримо уже в дива.
Проводим час у тузі, в скруті
Забувши головні слова.
Ми стомлені і одинокі. Ми самотні!
Почути хочемо лише одне "люблю".
Та вітер розходився щось сьогодні,
І мрії всі відніс десь у пітьму...
Оценка поэта: 5 І не цінуючи що маємо,
Вже розучилися радіти.
Грошей у Бога все благаємо...
Розгублені, неначе діти.
____неначе мої думки хтось записав за мене, люди в наш час так багато втрачають в погоні за матеріальним
S.Natali відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ми не самотні, просто ми перші! 
