Чіпляє берег хвилі на мотузку -
Під літнім сонцем посушити мріє,
Відштовхує осикову галузку,
Обламану вчорашнім вітровієм.
Штовхається, шліфована пісками,
Водою перемита спересердя,
Впирається останніми листками,
Шукає захисту та милосердя.
Вернутися старається щосили -
Не побороти жодної стихії,
Для неї острів - найдорожчий, милий,
Їй дарував, на дереві, надії.
