Ося́йний острів та осикова галузка…

Чіпляє  берег  хвилі  на  мотузку  -
Під  літнім  сонцем  посушити  мріє,
Відштовхує  осикову  галузку,
Обламану  вчорашнім  вітровієм.

Штовхається,  шліфована  пісками,
Водою  перемита  спересердя,
Впирається  останніми  листками,
Шукає  захисту  та  милосердя.

Вернутися  старається  щосили  -
Не  побороти  жодної  стихії,
Ося́йний  острів  -  найдорожчий,  милий  -
На  дереві  їй  дарував  надії.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1049783
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2025
автор: Lana P.