Щоби мені набутися з тобою,
Мабуть потрібне ще одне життя.
У вир отой пірнути з головою,
Де в нас на двох одне серцебиття.
З тобою жити, просто бути разом,
Ділити навпіл мрії й почуття.
Ну от чому, і за чиїм наказом
Дається нам лише одне життя?
Мені замало! Боже, як же мало
У днях годин, у році місяців...
А серце в грудях римами кричало:
"Тобі було б замало й двох життів!"
