Не для віршів це місто – для висоти,
тут лиш множать щоденно мої брати
у землі, мов поранення ножові –
бурові.
І земля віддає нам прозору кров
і шепоче щоразу у шумі про
ту важливість тепла котра є у нас –
нафта... газ.
І для міста мого все це ключове,
ніби донор дарує життя нове
для знекровлених холодом сіл і міст.
В цьому зміст.
Зміст усього від діда до батька тут.
Вахта, дім, і мінливий завжди маршрут,
де чекають у полі як вартові –
бурові.
