Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Серафима Пант: Осінь - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ ХРЕСТОСЛОВ, 04.10.2025 - 23:05
О, о́сіньосіни́ притули́ мо́ю душу до се́бе до са́мого-са́мого не́ба мо́є серце з тобою говорить все ти́хше почу́й його́ ближче в тісному обіймі і до́тику гу́б спра́глих ла́ски О, о́сінь, роздяга́єш - одяг пи́шний все па́да і пада до ніг наги́й прозо́рий в всім стою перед тобою нічо́го не хова́ю за душо́ю і нІчим обману́ть мені тебе́ я не бою́сь заслужено згоріть в геє́ні боюсь "люблю" не вспіть сказать й піти́ ні з чи́м що тре́ба бу́ло се́рцю спали́ або, нарешті, поцілу́й О, о́сінь щось ж скажи́, бо скаженію від мовчання твого золотого Серафима Пант відповів на коментар ХРЕСТОСЛОВ, 05.10.2025 - 09:12
Мовчала осіньПадав тихий дощ Гриби росли Під шурхіт листя Хвої Говорять мудрі Звуки чисті гоять Душевні рани Йде у ліс на прощу Кохання |
|
|
||||||||||||||||||||||||||