Осінь

Шумлять  гаї  осіннім  рівним  шумом,
Скидає  серце  власну  пишноту,
Оголює  душа  чуттів  натуру,
І  небо  незворушливо  похмуре
Підхоплює  еротику  тонку:
Торкається  цілунком  хмар  вологих
Гілляччя  розтеплілого  в  корі,
Із  ніччю,  що  вкриває  шлейфом  довгим
Турботи  денні,
Небо  вічне,  горде
Голубиться
В  обіймах  віщих  снів.
Вистукують  мелодії  натхненно
Дощі  холодні.
Низка  днів  ясних  -
Намисто  дивовижно  цінних  перлів,
Дарунок  гідний  року  королеви,
Величної  у  проявах  своїх.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1048807
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.10.2025
автор: Серафима Пант