серпокрильці розтинають небо
помаранчево пурпурове
поодинокі зорі
залишки ночі
глибока синь
змінює чорне
градієнтно кольорово яскравими смужками по низу кругозору осоння тікає
привідкриваючи сни вже несплячих
ще не сплячих тлумачучи сни що не | стали
скуйовдженим зав'язком на підкірку очниці
примарна хода ранку
важка хода примари
недоспанної війни
сутулиться
але серпокрилець перетинає простір
рухом що ще є життя
і апельсинове сонце виринає
глушником болю