У мовному безумстві
Загублений цей світ
У кожного на думці
Напевно неповторні - і мрії, і гріхи
Всі ми немов краплини, криштальної води
Забарвлють нас мрії, бажання і гріхи
Словами розкидатись, текти у нікуди
Чи капати на кремінь, вирішуєш лиш ти
В когнітивному безумтві, мов танець із вогнем
Ніколи не вгадаєш, куди і з ким впадеш
В Блакитне озеро у Альпах чи у води Ганг
Ти маєш обирати, не вірити у сон
