Мяу-мяв,
Гав- гав.
Котики муркочуть,
Собаки лають
гау-гав, няв-няв.
Вони за всіх нас моляться в ночі,
Витираючи сльози в очах своїх.
На Землі,
Де тіні і темрява,
Собаки і кішки стали
у Бога просити за людей,
За їх заблукалі душі:
Мя-у, мя-у,
гав, гав.
О, Боже
Мя-у, мя-в,
гав, гав.
Боже,
Пробач тих,
Хто грішив,
Тих,
Хто у серці камінь помістив.
Ми молимося за людей,
За їхній світ.
Бо тяжко нам без них,
тужимо за ними,
тужимо за ними..
Коти нявкають ще зранку,
Собаки гавкають на Місяць.
Вони за всіх нас моляться вночі.
Витираючи сльози в своїх очах.
Боже,
Пробач тих
Хто забув,
Тих,
Хто в серці біль роздмухав.
Ми молимося за людей,
За мир на Землі, за мир
на Землі,
Бо їхній голос
ти не почуєш,
вони, як ті щури, як криси,
люди - миші,
люди - миші.
Коли світанок настане знову.
Звірі принесуть тобі
свою любов,
Не для себе,
А для тих,
Хто впав,
Хто забутий,
Чий розум і вдень ніби спить.
Боже,
Прости тих,
Хто забув,
Тих,
Хто в серці біль роздмухав.
Ми молимося за людей,
За мир на Землі.
І Бог сказав - за що любити людей,
Їхні душі темні,
Їхні серця порожні.
Навіть собачої долі не варті!
Зліпив я їх з глини,
Не варті вони торкання моєї руки.
В очах їхніх злість,
У словах лише отрута.
Вони руйнують лишень.
Прірва там,
Де міг цвісти сад.
Моя то помилка,
я неправий.
Адам і Єва...
пустельний рай..
Коти нявкають вранці,
Собаки гавкають на Місяць.
Вони за всіх нас моляться, вночі
Витираючи сльози в своїх очах.
Боже,
Пробач тих,
Хто забув,
Тих,
Хто в серці біль роздмухав.
Ми молимося за людей,
За мир на Землі, за мир
на Землі.
Вогонь у їхніх жилах,
Але попіл у серцях.
Вони забули небесний знак.
Навіщо дарувати їм світло в ночі,
Коли вони глухі,
Коли вони сліпі.
Лапки їх тягнуться
У благанні,
Вимолили у Бога
для нас крайнє
прощання,
крайнє
прощання.
ID:
1042605
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 28.06.2025 08:49:57
© дата внесення змiн: 28.06.2025 10:34:24
автор: oreol
Вкажіть причину вашої скарги
|
Чудовий вірш! 
