Відлеті́ли роки́,відлеті́ли,
Мов птахи́ у дале́кі краї́
Мов дощі́ по земл́і віддзвені́ли
І прити́хли немо́в солов'ї́.
Що було́ те пройшло́,промину́ло,
Так як в сві́ті веде́ться здавна́,
Ті́льки па́м'ять трима́є мину́ле
І верта́є в мину́ле вона́.
Але на́с не лама́ють роки́,
Бі́льше ці́лей і пла́нів у на́с,
Та жа́ль сла́бшає поти́ск руки́
І часті́ше боли́ть сивина́.
Стає ва́жчим для на́с кожен кро́к,
І знайо́мі тепе́р лікарі́,
Тільки ра́дує му́дрість думо́к
Об осі́нній дозрі́лій порі́.
Що було́ те пройшло́,пролеті́ло,
Так як в сві́ті веде́ться здавна́,
Ті́льки па́м'ять трима́є мину́ле
І верта́є в мину́ле вона́.
Відлеті́ли роки́,відлеті́ли,
Та не ста́вимо кра́пку в житті́,
Є ще во́ля і є́ у нас си́ла,
Щоб прожи́ти роки́ золоті́.