О, Медея, донька Еета,
Чи багато прошу у небес?
Зачаруй мені душу поета,
Щоб могла начудити чудес.
Подаруй мені мазь, як Ясону,
Щоб могла осідлати бика,
По якомусь моєму закону,
Ріг тримає вже ліва рука.
Дай наснаги і Меч, що в Арея —
Я залишу його на межі,
Де віднайдена Гіперборея
Дасть натхнення забутій душі.
Дай дорогу туди, де нікому
Не захочеться смерті і зла.
Або просто поїду додому,
Осідлавши якогось козла.
