Де ділася любов колишня наша?
Проходить все, час все веде в могилу.
Як кваситься вина солодка чаша,
Так теж серця змінились наші й тіло.
Ах, камінь той, що топчуть наші ноги,
Трава, котрою рвем ми одежину,
Той вітер, що на вухо шепче строго, –
Усе бере від нас свою частину!..
Leopold Staff, Gdzie się podziała
Gdzie się podziała dawna miłość nasza?
Wszystko przemija, czas wszystko uśmierca
Jako kwaśnieje słodka wina czasza
Tak też i nasze zmieniły się serca.
Ach, kamień, który stopa nasza depce,
Trawa, o którą szata się ociera,
Wiatr, co nam muska włos, gdy w ucho szepce,
Wszystko nam cząstkę nas samych odbiera!...
