Рясний дощик, хоч міленький,
Привітав з весною,
Та чомусь, знов холодненький,
То немов зимою.
Краплі вкупі, течією,
Веселиться земля,
Вже не снить, вдиха душею,
Освіжилась сповна.
Хтось у снах шукає спокій,
А вона ж бодриться,
Шепне нічці темноокій,
Дай насолодиться.
Зимна скупість й суха осінь,
Умлівало серце,
Вся природа пити просить,
Поляй дощ, як вперше,
Щоби гарно та й довкола,
Розквітали квіти,
І трава, швидко шовкова,
Полоскоче ніжки,
Дітлахам, що босоногі,
Так весну стрічали
Знають сонечко в дорозі,
Тож тепла жадали.
Рясний дощик, може досить,
Нагулявся вволю,
Хай світанок сипне роси,
На озимі в полі.
Щоби серденько втішалось,
Світлим небом, мирним,
Щодень сонце усміхалось,
Й кожен був щасливим!
15.03.2025 р
Ох вже ці "холодненькі" дощики....але, малеча на те і малеча, щоб на них не звертати увагу...веселяться і граються...ну а уже задача батьків доглянути, щоб дітвора не хватила лишку...а там дивись уже і тепло-сонечко-літо...яке ми і радісно зустрічаємо....оптимістичний, життєрадісний віршик у Вас зримувався...думаю, що діткам сподобається!)
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
сподобається!) 
правдиво, з чудовими побажаннями!
Гарний, світлий віршик для дітей! 
Гарнющий! 
