Блукають дні, однакові мов близнюки,
біжать, кудись,спішать, все,немов, по колу,
летять у безвісті минулого роки,
з життя мого знімають нові сколи.
Завжди хотілось дочекатися весни,
а там вже й осінь, знову, не за горами,
боїться молодість, як чорної чуми,
приходу старості, немічної драми.
Здається,ще недавно був малим дитям,
і так хотілось швидше дорослим бути,
може це над нами насміхається життя,
що не дає роки назад оті вернути.
Ціную те, раніше, що не помічав,
чого моє раніш не прагнуло хотіння,
дорослий вік давно для мене вже настав,
а я в дитинство хочу, у його сумління...
ID:
1032809
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 10.02.2025 14:04:13
© дата внесення змiн: 24.02.2025 14:02:56
автор: Межа реальності
Вкажіть причину вашої скарги
|
