*****
Я так бажаю, щоб настав
Нарешті мир у нас,
Щоб вмить навік цілком розтав,
Мов сніг, воєнний час!
Цього бажаємо ми всі
І впевнені у тім,
Що прийде у своїй красі
Всій цяя мить в наш дім.
Адже вона уже іде.
До неї й ми ідем.
Війні, якої гул гуде,
Кінець ми покладем,
Як ворогів проженемо,
Від них звільнивши край,
В якому всі ми живемо,
Який кохаєм вкрай.
Як і життя, один він в нас
На світі цім усім.
Переживає нині час
Важкий він, та у тім,
Що він мине, мов й не було,
Упевнені ми всі.
І, наче сонячне тепло,
У всій своїй красі
Мир ніжно грітиме всіх нас
Кожнісінькую мить,
Допоки дишемо всякчас,
Допоки стукотить
У грудях серце – все життя,
Що нам усім дано,
Допоки все без вороття
Не скінчиться воно
На світі цім, що теж такий
Один, як є, у всім
Безмежнім всесвіті, який
Всього буття в нім – дім.
Євген Ковальчук, 29. 11. 2022
