І вже тоді береться край,
Всього живого і святого,
І знов з’являється тоді,
Вже і твоє сердешне слово.
А потім, буде що згадати,
На старість, сидя на печі:
Творив, любив і бачив свято
На цій замріяній землі.
http://www.culturalstudies.in.ua/knigi_8_21.php
