Цей демон хитрий і примхливий.
Невпинно вимагає все що є,
Завжди обманює, завжди зрадливий,
Завжди із себе ангела вдає.
Ти коришся його солодким фразам
І бачиш друга, наймилішого за все,
І витерпиш мерзенніші образи,
І всіх покинеш за одне його слівце.
Він вчить тебе як плазувати,
Як бути слизняком забувши смак життя,
Як свою душу раз за разом обпікати,
Робити вчинки, що не мають каяття.
Коли спіткнувшись ти попросиш допомоги,
То не чекай від нього щедрості й тепла.
Він натякне, що із вас двох то ти недолюд
Й нема тобі пощади й прийняття.
Але коли поглянеш на плюси від тої дружби,
Що вигадав для тебе цей слабак,
То зрозумієш, що нема там й каплі правди,
Насправді, зовсім все не так.
А якщо вирішиш облишити, паскуду.
Тебе ламатиме три дні це зло.
Він спокушатиме ідеями абсурду...
Стій на своєму, щоб там не було!
То на дев'ятий день побачиш його зраду,
На сороковий ти відчуєш це життя,
Яке нам Богом дане для любові, правди...
Вбиваючи себе - не бачиш це буття.
