тихенько йдеш собі сірим містом
загорнутий в сизий глевкий туман
сказати "ні" уже надто пізно
на карті все — чи пропав чи пан
Сорочку вдяг розстебнув донизу
гітари кофр натира плече
кишеню гріє заморська віза
втікає знов коли припече
ти ж знаєш втеча лише ілюзія
є більше вибору ніж один
дзвони комусь — рідним друзям
хай трохи звільнять тобі годин
не бійся чуєш хіба що краплю
за те як ледь не заліз у ніч
тож не придумуй вселенських траблів
будь тут і зараз. дивись у вічі.
