невпорядковані думки
танцюють сонний блюз
між крапель
ще не зимового доща
але вже примарна хода
мізерні кроки кола
колко стріляють глибоко землі
де позачасовість
затерта голка
забутого програвача
і плівка
вимірний годинник
полярно колесить в беззвуччі
як полі
..шелест
неслухняний хід
моєї хвилі
на бездонні
себе