Я дякую тобі, моя Лебідко,
За нашу нерозтрачену любов,
За те що ти, немов чарівна квітка,
Для мене розцвітаєш знову й знов.
За наші в небі зорі вечорові,
Що їх, з любов"ю так, даруєш ти,
За вечори наповнені любові,
Яку в душі змогла ти зберегти.
І хоч роки так швидко промайнули,
Нема назад у юність вороття,
З тобою повертаюсь я в минуле,
І лину мрією в щасливе майбуття.
Я дякую тобі, моя Лебідонько,
За ті п"янкі кохання вечори,
Світи мені, моя чарівна зіронько,
Грій душу мою сонечком згори.
Як гарно і ніжно ви звертаєтеся:" Моя лебідко!" Такі теплі і ніжні слова порадували б кожну жінку!
Прекрасна ваша лірика Андрію!!! Щастя, вам, любові і Божого благословіння!!!