В Миколи і Анюти Олещенків – срібне весілля
Пішов Олещенко Микола
Крутити в Красному кіно.
Він був, бо так веліла доля,
Кіномеханіком давно.
Стрічались сотнями дівчата,
Були й красуні хоч куди,
Але Анюти оченята
Запали в душу назавжди.
Вже чверть століття вони разом,
У щасті, радості й труді,
Вже хата стала в них із газом,
Є й сивина, а молоді.
Уже дрослі діти стали,
А дехто вже на виданні,
Ми на увазі маєм Аллу,
І Валентин теж на коні.
Миколо, срібне в вас весілля!
Анюта – квіточка цвіте,
Бажаєм іншого застілля
На те весілля – золоте.
З життя відсіялась полова,
Уже в засіках є зерно,
Є авторучка двометрова,
Замість кулькової давно.
Нехай тримають ще долоні
І з чотирьох ріжків перо.
Нехай іржуть ще довго коні,
А секс стукає в ребро.
Живіть, любіться на «п’ятірку»,
Піднімем чарки, буде жить.
Анюті й Колі грянем «гірко!»
Нехай завжди і скрізь щастить.
26.01.1998
ID:
887026
ТИП: Інше
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Оповідний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Присвячення
дата надходження: 26.08.2020 19:38:23
© дата внесення змiн: 04.07.2021 21:22:32
автор: САВИЧ
Вкажіть причину вашої скарги
|
