Не приходь більше, навіть у снах.
І пробачень не треба просити!
Перемелені в пил в жорновах
Почуття наші, зрадою вбиті!
Не приходь, не проси, не канюч.
Підлу зраду хотів приховати...
У смітник викинь сум свій і ключ,
Що від серця мого і від хати.
Не приходь, мене зовсім забуть.
І моє божевільне кохання.
Проживеш ти без нас як-небудь.
Будь щасливим без мене, коханий!
20.04.2020р. 21-10
