Ну, привіт,
Мій синьоокий друже!
Скільки літ
Я сумувала, ду-у-уже...
Час минав
І скреготав пророче...
Пий до дна
Мої зелені очі...
Хай цвітуть
Сердець сади віднині.
Знай, я тут -
У хуртовині синій...
Привітики,
Принцесо дивно-Сонячна!
Давно на скронях
паморозь цвіте,
Проте,
ми і серцями,
і долонями
в солоних днях
плекаємо святе…
Нехай хурделить,
хай собі мете...
Сонячна Принцеса відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Нехай хурделить вранці і увечері -
Ми на ЛЮБОВ у Всесвіті приречені.