Спочатку весело зачиналося,
Господарем був сам у всьому.
Робив усе, і чхаючи на втому,
Бажання нічим не спинялися.
Розваги в житті не миналися,
Жінками втіхи будили оскому.
Пилося все, не минаючи рому,
Всі успіхи у життя спиналися.
Здавалось лету не буде кінця.
Царем бути у власній господі,
Насолод готуючи досі млинця.
Почав зодягатися в піку моді,
Іти важко, похожим до людця,
Опудалом став, мов на городі.
(Сонет)
10 серпня 2009 р.
до опудала! 
