Маленький хлопчик-левеня був дуже неслухняним.
Тому дорослі і малі його нечемним звали.
Він часто говорив:"Ну й що? Таким мені буть добре.
Бо я що хочу, те й роблю. Бо по коліна море".
Він ображав кого хотів і часто так штовхався!
І навіть битися любив, із інших насміхався.
Ну, а дівчаток-левенят він смикав за волосся.
То ж зачіски у них легкі, а в нього, гляньте, коси!
Ото ж щоранку чеше їх. Назад вже не віддати.
Тепер йому треба щодня гриву свою чесати.
У світі нас багато є і світленьких, і темних.
Та знайте всі: цінують скрізь
і люблять завжди чемних!