Осінь впевнено мандрує,
Жене від нас тривоги і печаль.
Наші думки, невтомно фільтрує,
Малює дивовижний пастораль.
Дрібним дощем душу зросить,
Подарує надію на удачу.
Чудові миті в життя вносить,
Вирішує надскладну задачу.
Коли нам важко, ми сумуємо,
Нам необхідно осені тепло.
Щастя для себе генеруємо,
Горнемо до серця, щоб не втекло.
Осінь має добру вдачу,
Вона працює день та ніч.
Її труди я завжди бачу,
І з нею крокую пліч-о-пліч.
Осінь шлюбує закохані пари,
Дивовижно малює навкруги.
В небесах розпалює стожари,
Золотить натомлені луги.
