Едельвейсами бiлими вистелив Бог мою долю...
Й виривав їх з корiнням, даю́чи повторне життя
Не чекаючи бiльшого щастя, за ширмою болю
Заховалася я, а ВIН знову ТВОРИВ СВОЮ ВОЛЮ -
Обережно поклавши iз рук нам до нiг почуття...
Марія Дребіт (Голодрига)
Епіграф до новели Світлани Ништи та Олександра Пащенка (№12), з першого тому «Львівщина», мого літературно-мистецького проекту «Соло надірваних струн» (авторка книги Н.Хаммоуда)
малюнок Марії Дребіт (Голодриги) із використанням ші
19.11.2018 Португалiя
