Розсипала осінь листячко поволі,
Наче прикрашала ним нелегкі долі.
Шурхотіла, йдучи тихою ходою,
Забирала наче, біль землі з собою.
Заплелася в тонку, білу павутину
Наче молодиця в шовкову хустину.
Здаля все чекала вітру весняного
Та чомусь холодний віяв замість нього.
