І ми колись б́́ули птаха́ми, І серед осені сиділи на гілках, І огортали нас уранішні тумани, І дощ вночі нам крила омивав. І спів нам досі чутно в серці, І він розносить тілом щем, І завжди ми сумуєм за далеким, Як осінь тихо озивається дощем.
ID: 808294 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 29.09.2018 21:53:03 © дата внесення змiн: 06.10.2018 03:19:08 автор: Sin el mar
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie