Мине ще час
Стихне вже й пил від жару
Не в супереч минучості життя
І сни такі короткометражні
Мов цвіт акацій
А чи так, як ночі на весні
Рядки між небом оповиті
Тим не звичайним, чарівним
Подихом вітру у суцвітті
Що не розтане ніби дим
А буде десь у закапелках
У тіні нашої душі
Вже скоро осінь, але дощ не змиє
Твої в мені й мої в тобі вірші
