Чернігове, наш батьку, срібночолий,
Про тебе я складаю ці пісні,
Тепер ти не такий, як був учора.
Хоч вулиці твої і затісні,
У них сліди прапращурів-героїв,
Що втрапили в легенди і казки,
Бо шанували гідність, слово й зброю.
Ні, не прості були то козаки.
Чернігове, літа твої геть сиві
І пам’ять теж і сива, і свята,
Біда війни не раз тебе косила
І біль землі у очі заглядав.
На зло усім живеш в обіймах долі
І звершуєш ту історичну роль,
Що стежку мітить до добра і волі,
Без рабства й позолочених корон.
Чернігове, мій сивоокий граде ,
Тобі мої і дії, і слова,
Покликані землі служити й правді,
Про те як ти за волю уставав.
Освячені дочірньою любов’ю,
Звучатимуть вони ще сотні літ,
Намічений твій шлях великим Богом,
Пройшов крізь товщу змучених століть.
Чернігове, милуюсь я тобою,
Веселим блиском жовтих куполів,
За тебе встать готова я до бою,
Урятувать щоб золото полів.
Розправ же у Десні свої вітрила,
Встань проти зла і підлості, й пітьми,
Вони сьогодні шлях тобі закрили,
Берися до святої боротьби.
Чернігове, твоя і правда сива,
Не раз на неї падала зима,
Не раз твій біль гірка сльоза зросила,
Та ти встаєш, мов фенікс, з усіма.
Мета твоя – здобути віру й волю,
Яку прапращури уміли здобувать,
Повінчані зі славою і болем,
Вмирати вміли, вміли й воювать.
3.08.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
Гарний вiрш, Ганно. Дiйсно, дуже величне, славетне мiсто. Багато талановитих дiячiв подарувало воно Украiнi. У мене, наприклад, найбiльшу повагу викликае Василь Еллан-Блакитний(вiн же - Василь Елланський), уродженець селища Михайло-Коцюбинське Чернiгiвського району. Вiн i поетом був талановитим, якiснi у нього вiршi, а окрiм цього вiн ще був засновником i першим головним редактором гумористичного журналу "Перець". Саме Василь Еллан-Блакитиний ще у 1922 роцi заснував цей веселий i цiкавий журнал. На жаль, його нещодавно, у груднi 2013 року наказали закрити.
Тiльки от у вас у 3 рядку слова "давно" i "учора" - якось вони мiж собою не зовсiм поеднуються. Хоч пiд словом "учора" маеться на увазi i не вчорашнiй день, а бiльш раннi часи, але зi словом "давно" не зовсiм воно звучить. Може вам цей рядок трохи змiнити - "Давно ти не такий, змiнивсь вiдколи?"
Ганно, до речi, то ж я згадував у коментарi, що гумористичний журнал "Перець" закрили, а оце дiзнався, що нещодавно вiдновили його випуск. Його у 2013 роцi Янукович наказав закрити, чотири роки вiн не виходив. А у цьому роцi почали знову цей журнал видавати. Ну, хоч якась приемна новина. Ось, дивiться, один з недавнiх номерiв цього журналу:
Гарно! З любов*ю до міста. Чернігів місто історичне прославлине,війшло в історію нашої країни.То ж як,не прославляти його.Сподобався вірш,врешті наспівується,можливо хтось і на ноти покладе.
Зі Святом Вас,Аню! Успіхів і натхнення!!!