Для мене ти тепер вчорашній спомин.
Загомоніла тиша рівних днів.
Я піднімаюсь вже без крил і сходин,
І знову вчусь ходити по землі.
До тебе я образи вже не маю,
Кохання - то дарунок без боргів.
Шкода лише, що двох сердець не маю,
Є лиш одне, яке ти розлюбив.