Їй-бо, не віриться, я дочекавсь: Країна,
Суспільство, молодь вимагають – українську!
О мова, щастя - енергієчна турбіна,
Що наше серце перетворює у військо,
Життя і працю: у кори́сне – нам, у дійне!
...Я дочекавсь, в нас кличуть мову українську,
Як ранню пе́пеньочку - вітамінне диво.
Немов кохану у обіймоньках, щасливу!
Ми справжню мову, українську, із народу,
В говірках ніжимо, мов киціну муркоту.
І уявляємо співаючі романи,
Кіносценарії, ворко́тоннями файні,
І милозвучність - у наставшому житті,
Яке і дітям побажаєш, в конфетті!
09.11.16 р. ( «Відчуття дня української мови» )
