| Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Променистий менестрель: Журавлині думи - ВІРШ | 
|   |   UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії | 
|   
 
 
 | 
 
 
 Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.. КОМЕНТАРІ Променистий менестрель відповів на коментар LubovShemet, 31.10.2016 - 22:00Радий, Любо, що сподобалося - здоровёя Вам, тримаймось.         Променистий менестрель відповів на коментар Ніна-Марія, 24.09.2016 - 19:45Доброго вечора, Ніна-Марія - радий Вам. Дійсно: бачили, бачили ми на своєму віку... Та не перестають нас дивувати ці капіталістичні виверти - до яких тільки бід не призводить, одних від перенасичення грішми, а інших від їх навіть мінімальної нестачі...  Звідкіля взятися справедливості для народу? І це називається ДЕМОКРАТІЄЮ!? Оце показали всю натуру з середини цього привітимізму обдурювання МАС. ЯКИХ ОВЕЦЬ ІЗ НАС РОБЛЯТЬ? А зоставили нам саме "Журавлині думи" Дякую за розуміння...         гостя, 23.09.2016 - 13:38В яких краях літає тьмяний приз?..   ...це відчуття нездійсненості...суму і осені...щемний біль минулого...любов до рідної землі...ледь вловима надія...       Променистий менестрель відповів на коментар гостя, 23.09.2016 - 14:55Витала надія в високому небі - Дивилась на коней в веселому дербі, А кущ синьоокий з осугою терну, Нанизував листя на осені гербі...           геометрія, 23.09.2016 - 13:37Дякую, Славо, за такі мудрі і справедливі думки. Ми з народження до рідної землі прикуті, та нас ведуть "вожді" та не по тім маршруті...           Променистий менестрель відповів на коментар геометрія, 23.09.2016 - 14:39І сміх крізь сльози, і сліди на піску, які змиває вода у безвість... І тьмяна надія, яка зависла в осінньому небі... А ми завжди тут на землі зі своїми нав'язаними бідами, хай їм пек! Вельми дякую за такий літературний коментар, Валю.           Променистий менестрель відповів на коментар Надія Башинська, 23.09.2016 - 13:29Дякую, Надіє за такий коментар і побажання... Теж надіюся витримати, затяглося щось обіцяне. Ось Осінь красива, радує...           Ганна Верес (Демиденко), 22.09.2016 - 19:12...чому ж став щасливий лиш в вісні? І скільки ще душа і серце стерплять? Ніхто цього не знає, на жаль.         Променистий менестрель відповів на коментар Ганна Верес (Демиденко), 22.09.2016 - 19:21Дякую за розуміння, Ганно. Ви праві - да, да. Куди ведуть слизькі стежки???       Променистий менестрель відповів на коментар Любов Ігнатова, 22.09.2016 - 17:40Дякую, Любо - на жаль... саме обіцянками і мріями...       Nino27, 22.09.2016 - 15:20Чомусь не поставило оцінку,а я два рази виправляла.То ось Вам  - по праву і від щирого серця 5/5 !!!       Променистий менестрель відповів на коментар Nino27, 22.09.2016 - 15:34Дякую Вам, Небесна Пташко за таке щиросердя, за оцінку і душевний коментар. Все вірно Ви написали звичайно... Не ми одні шукаємо відповіді на поставлене запитання... І всі плекаємо надію, що ось ось проснеться розум і правда повинна перемогти лицемірство і надумані, нікчемні препони... Все ж прошите білими нитками, всі і все розуміють, та є сили, яким це потрібно: хаос і мутна водиця, в якій у декотрих добре ловиться "рибка"... І від цього сум на душі і в серці...  Вони й вилились у цьому вірші, у болі за народ України, за наших дітей і онуків. За їх майбутнє.         Nino27, 22.09.2016 - 15:13Дорогий Ви мій ,Вячеславе Володимировичу,розчулили мене до сліз.  " І скільки ще..." - запитання сьогоднішнього дня в усіх вимірах.А відповіді де шукати і чи діждемося...Як на мене важкі часи чомусь.А Ваші журавлинні думи,це я думаю багатьох і в тому числі мої.Іноді хочеться заснути,з надією на краще.Дозвольте подякувати Вам,мій мудрий друже ,за такі хороші,актуальні слова.      Вибачайте за написане можливо щось не так.Скучилася,не маю змоги і часу часто бувати у "Клубі".(таке життя) Променистий менестрель відповів на коментар Дідо Микола, 22.09.2016 - 14:18І не кажіть... Сумно все це, та ще й під осінь... Холодає... На душі, в серці... та й в хаті...       | 
 |   
 | |||||||||||||||||||||||||||