дозволь своїм демонам жити з тобою,
собі не бреши, що вони не існують.
вони дозволяють лишатись собою
і поруч усюди завжди чимчикують.
годуй своїх демонів, втілюй бажання,
нехай заливаються сміхом жадоби.
прийми у свій розум ти їх без вагання,
нехай полікують душевні хвороби.
вони — це ти, справжній, без масок моралі,
без рамок, обмежень та всіх заборон.
бери їх з собою і йдіть десь подалі
від цього суспільства й безликих персон.
годуй своїх демонів, будь же собою,
інакше їх роль буде дуже проста:
живитися будуть вони лиш тобою —
залишиться тільки обгортка пуста.
Суперечливий твір), з одного боку розкриває природу людини, і робить це просто бездоганно, але висновки варті уваги і неодноразового переосмислення. Цікаво як автор буде ставитися до цих рядків через кілька, а може навіть кілканадцять років. Мені дуже сподобалось. А Ви дивилися серіал "Декстер", одразу асоціація з ним виникає)
сумнівний висновок: "годувати своїх демонів". люди, наприклад, мають якісь комплекси – психологи радять їх позбуватися, а ви, навпаки, твердите, що їх слід плекати. коли "демони" стають достатньо сильні, щоб знищити особистість, вони її знищують. напишіть про це
codyein відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
В моєму випадку демони - потаємні бажання людини які, можливо, суперечать моралі, чи що є шокуючими
