Ти прийшов в мою пітьму з банкою світляків
Посадив на пустирі сад із кактусів
Виривалась у істериці, ти ж усе болів
Поки вени різала крила облисіли
Закріпилась на твоєму нотному стані
Димом із недопалку в потрісканих губах
Об шипи подерла шкіру, видерла питання
Чи нам довго ще змагатися на вітряках?
