UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Андрій Бабич: Пожне хай кожен… - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ yaguarondi, 12.03.2016 - 12:37
Правдиві слова    а щодо дописки в кінці вірша - не стримаюсь, щоб знову не процитувати Василя Симоненка: Люди — прекрасні. Земля — мов казка. Кращого сонця ніде нема. Загруз я по серце У землю в’язко. Вона мене цупко трима. І хочеться бути дужим, І хочеться так любить, Щоб навіть каміння байдуже Захотіло ожити І жить! Воскресайте, камінні душі, Розчиняйте серця і чоло, Щоб не сказали Про вас грядущі: — Їх на землі не було... 16.01.1963
Serg, 12.03.2016 - 03:29
 Є у нас у всіх Надія, Не у всіх, а Віра є, От Кохання - наче мрія, Хочуть всі, не всім везе! Але ж то людські нірвани, Шлях до істини із терн... Що тут роблять марсіяни? Чи космічний постмодерн? Що шукають ці "гоп-стопи" Із космічіної імли? Як посмів розкрити рота?!. На мітлу і геть вали У рассєйскій мір жувати Кісільовськую стряпню... Наведем порядок в хаті Й збережемо від вогню, Бо у нас у всіх Надія! Не у всіх, а Віра є! І Кохання - вища мрія, В серці кожного живе! 
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
