Мені наснились твої очі
Ясними зорями в пітьмі,
Уста твої п'янкі дівочі
В цю мить всміхалися мені.
Довкруг цвіли весняні луки
І в буйноцвітті пишних трав
Тримав в руці я твою руку
У надвечір'ї стомлених заграв.
Там, де ми вдвох і більш нікого,
Твій голос грав, немов пісні...
Зникає страх, лукавість та тривога
Коли ти знов приходиш увісні.
