Так хочеться лиш зупинити час,
Коли душу зігріло ніжне щастя,
Така коротка ця мить для нас,
Тому що потім, це лиш секундна згадка.
Така красива і минула,
Така щаслива, немов це просто казка,
Здається, що я просто заснула,
І це лиш сна несправжня згадка.
Чому нашу щасливу мить
Так легко враз лиш обірвати,
Чому тоді усе болить,
Чому не можемо в тій згадці проживати?
Чому наше сумне буття,
Наші усі життя тривоги,
Перекривають щастя почуття
І вже до них нема дороги?
