Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Людмила Васильєва (Лєгостаєва): На підвіконні воском плаче свічка - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наташа Марос, 30.04.2016 - 07:24
Так глибоко, з добром і світлою пам"яттю...Щира, тепла лірика - від серця... ![]() ![]() А я, чомусь, і досі боюся, коли темно і з"являються тіні... ![]() Людмила Васильєва (Лєгостаєва) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, я їх не боюся, бо вірю, що мої рідні зі мною поруч, допомагають та моляться за нас на тому світі! А нм їх треба згадувати добром!Дякую, Наталочко!![]() ![]() ![]() Людмила Васильєва (Лєгостаєва) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, друже! ![]() ![]() ![]() геометрія, 29.11.2015 - 11:31
Дякую, Людо, за такий трепетний і прадвивий вірш-сповідь, читаю і бачу своїх , тих кого я добре пам'ятаю, і тих про кого знаю із розповідей мами і бабусі... ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Людмила Васильєва (Лєгостаєва) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую. Скоро виповниться рік, як пішла з життя мама, а душа й досі не може прийняти і зрозуміти цю втрату. А разом із нею у спогади приходять і бабусі, і дідусі, і всі рідні...І від того інколи так самотньо на душі! ![]() ![]() ![]() ![]() |
|
![]()
|