Коли з дерев злетить останній лист,
Сріблястим пухом вкриються дороги,
Вітровий подих, наче пересвист,
В свої обійми забере тривоги.
Розірвуться хмаринки на шматки,
Уже не білі, з олова неначе,
А чорне гілля з легкої руки,
В морозну днину інеєм заплаче.
Стрункі смереки у своїй красі,
Одягнуть нові білі сарафани,
Пташиних вже не чути голосів
І однотонні стануть ікебани.
Хурделиця залізе в рукави,
Морозна днина буде нам за свято,
Сховає лід зариблені стави,
І раді діти будуть верещати…
То вже зима надворі, не в душі,
Прийде Різдво і Новий рік у хату,
Вертепи, де колядки і вірші,
Дарунок зроблять у зимове свято.
за твоі усмішки, друже. 
вже Різдво святкуєш? 
Відчувся подих зими! 
