| Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Віктор Шупер: найлегше - не вірити їм усім - ВІРШ | 
|   |   UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії | 
|   
 
 
 | 
 
 
 Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.. КОМЕНТАРІ Віктор Шупер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00дякую за розуміння. і за прочитання, і за відгук теж   Віктор Шупер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00верить сложно. и стихи писать тоже) вообще и для первого, и для второго нужна смелось большая. по сути, ты же сам себя обнажаешь. есть у меня пока незаконченный стих поезія сеанси добровільного самостриптизу самооголення LubovShemet, 14.08.2015 - 06:27Дуже змістовний твір, я цілком згодна з Вами, що найбільше щастя дарувати себе тим, кого любиш, заради кого живеш на цьому світі....   Віктор Шупер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00дякую. і більшого щастя за це нема Кроссинговер, 14.08.2015 - 00:09Насправді ж усе - далеко не так. Кожен вбачає щастя у власному успіху, повній кишені грошей, хоч маленькій владі над іншими людьми, великій кар'єрі, славі,  ситому шлунку. Увесь світ стрімглав несеться в погоні за власною наживою, затоптуючи невдах, котрі не змогли видирати лещатами у цього світу для себе хоч трохи щастя. Про велику любов до людей та народу - тільки лукаві балачки, бо своя сорочка ближча до тіла. Нікого не хвилює чужий біль, горе, недуг - всі думають про особисту насолоду і достаток. Подивіться б хоча на рейтинг моїх творів: нікого не цікавить розмова про совість, честь, самопожертва. Проте зайдіть на сторіночку плюгавого дівчиська: її бездарні теревені про кохання, сексуальний потяг, еротичні фантазії мають шалений успіх!!! Це - в країні де точиться кривава війнв і щодня гинуть люди на фронті..... Ви гарно написали, молодець. Віктор Шупер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00може, скажу банальність, але насправді щастя просто у тому, щоб бути поруч з тією людиною, котру кохаєш. і все. цього достатньо. коли бачиш її посмішку і розумієш, що вона посміхається саме завдяки тобі - хіба це не щастя? не в образу кажучи (бо нічого вашого я поки не читав), я намагаюся уникати читання нових віршів невідомих мені авторів. просто тому, що для того, щоб знайти там щось путяще, доводиться перечитувати тонни всілякого словесного хламу. іншими словами - копирсатися у смітті. забагато банальщини і графоманії є. навіть не знаю що гірше. дякую за такий змістовний і розширений відгук   | 
 |   
 | ||||||||||||||||||||||||||