|
Хвилина, вдих, я відпускаю думку,
Квітучий запах трішки тьмарить розум,
Збиратиму, мабуть, дорожню сумку,
В нови́й етап помчуся, без прогнозу.
І будить кава вранці та надія,
Лише на краще, збережу початок,
І без сумління втілю власні мрії,
Бо саме тихий час є ліпший свідок.
Все зроблено до цього, вибір вірний,
Бо усвідомлено я йшла, взлітала,
І думаю, що чоловік мій - рідний,
Я за́вжди відчувала це..я знала.
Чекання варте золотого кубку,
Довіра серцю - найдорожчий скарб,
Коли любов в душі малює мітку,
То варто жити.. не казавши "стоп".
Хвилина..вдих, нехай вогонь горить,
Палає ясно хай десятки літ,
І я готова сяять з ним в цю мить,
Нехай же сяйво це побачить цілий світ..
ID:
581542
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 16.05.2015 10:43:55
© дата внесення змiн: 16.05.2015 10:43:55
автор: Валентина Капшук
Вкажіть причину вашої скарги
|
