Через щільник недобудованого дому
Бурштиновий мед заходу сонця ллється,
Мало в нутрощах бетонних віднайдеться
Місць, що так красу крізь себе пропускають.
Та попри велич цю, у нім нема потреби,
Оселею для інших не зможе стати він,
Розчесаний вітрами, умитий синню неба,
Нікому не цікавий через відсутність стін.
